«Вчителько моя, зоре світова …»
Ці пісенні проникливі поетичні рядки – класика української літератури А. Малишка і про мого вчителя, директора, колегу, шановну Віру Григорівну Зимовченко, Заслуженого вчителя УРСР. Декілька поколінь павлоградців, починаючи з 1948 року і закінчуючи 2007, пройшли школу навчання та виховання засобами рідної української мови та літератури саме у неї, одного з кращих освітян рідного міста.
Народилася Віра Григорівна 18 грудня 1926 року в сім'ї хлібороба села Володимирівка Приазовського району Запорізької області. У 1938 році родина переїздить до м. Мелітополя, де і вчилася дівчинка в СШ № 6. Мрія бути вчителем привела юну випускницю до Мелітопольського педінституту на філфак, який закінчила у 1948 році і одержала призначення в м. Павлоград, СШ № 1.
Так Віра Григорівна розпочала вчительський світлий і багаторічний шлях викладачем української мови та літератури. Кредо молодого вчителя - вислів Кобзаря Т. Г. Шевченка: "Ну, що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!"
Вдячна долі, що з'єднала мою життєву стежину в 1958 році з Вірою Григорівною, і, дякуючи Богу, чую її слова і голос, знайомі з 8 класу, до сьогодення спілкуюся з цією дорогою для мене Людиною. Чарівний світ поезії Кобзаря та Великого Каменяра, Лесі Українки, М. Рильського й В. Сосюри, проза М. Коцюбинського та О. Гончара мудро і натхненно розкривали Ви перед нами. А літературні вечори і драмгурток пам'ятаю і згадую з радістю і глибокою вдячністю.
Вимогливість, принциповість, людяність, високі моральні якості, активна громадська позиція, вірність покликанню вчителя - ось, на мій погляд, визначальні риси творчої особистості Віри Григорівни. Згадую В. О. Сухомлинського: "Десь у найпотаємнішому куточку дитини є своя струна, вона звучить по-своєму, і щоб та струна озвалася, треба самому настроїтись на неї, як на позивні звуки серця. Уміння відчути це - найвища мудрість педагога". Саме така мудрість притаманна моїй вчительці, зразку до наслідування.
З 1968 року В. Г. Зимовченко працює завідуючою методичним кабінетом міськвно. З властивою їй самовідданістю вивчає кращий педагогічний досвід, відвідує методкабінети м. Дніпропетровська, Запоріжжя, Мелітополя. Плідним результатом стає налагодження методичної роботи в школах Павлограда, обладнання методкабінету при міськвно, який стає центром пошуку і вдосконалення навчально-виховного процесу. Вивчається і активно поширюється передовий досвід кращих вчителів міста, змістовними і цікавими стають засідання методичного об’єднання шкільних і міського. Разом з Ю.М.Мельниковою започатковано проведення щорічного конкурсу «Дерзають юні!" (поети-початківці). Якісно пожвавлюється робота з обдарованими учнями, проведення предметних олімпіад покращується.
"Сутність керівництва сучасною школою полягає в тому, щоб у найважчій справі виховання на очах вчителів створювався, зрів і утверджувався кращий досвід, втілюючий в собі передові педагогічні ідеї. І той, хто є творцем цього досвіду, - той і повинен бути директором школи", - вважав В. О. Сухомлинський – новатор.
У 1973 році Віра Григорівна була переведена директором СШ № 12. Коли я в 1974 р. почала працювати в цій школі вчителем російської мови та літератури, колектив під керівництвом директора активно впроваджував кабінетну систему навчання, втілював ідеї оптимізації навчально-виховного процесу. Я з колегою Г. М. Переясловець обладнала кабінет російської мови та літератури, який дістав високу оцінку на огляді кабінетів міста. На базі кабінету проводила відкриті уроки на міських і обласних семінарах, засідання предметного методоб’єднання. Адміністрацією школи вивчався мій досвід за темою "Моральне виховання в процесі викладання російської мови та літератури". Узагальнення і поширення досвіду дістало схвальну оцінку Інституту удосконалення кваліфікації вчителів. За результатами атестації була нагороджена відзнакою "Отличник просвещения СССР", а пізніше присвоєно звання "учитель-методист".
Це не поодинокий приклад. Достатньо згадати досвід кращих вчителів школи: В.М.Герасимової, Г.М. Переяславець, В.О. Кастової, М.М.Борисенко, Н.С.Васютіної, К.С. Лобанової, М.М. Голуб, В.І.Голуб., В.А. Волинця, В.Г.Резниченка.
Кращі випускники школи С. Чмуленко, І. Переясловець, І Васютіна, П. Чернокнижник, О. Чмуленко, С. Поженський одержали золоті медалі.
В школі велася плідна виховна робота по патріотичному вихованню: урочисті збори загонів, змістовні усні журнали, конференції. Під керівництвом організатора М. М. Голуб було створено музей бойової слави, велося активне листування з ветеранами 172 гвардійської стрілкової дивізії, яка брала участь у визволенні нашого міста. Школі було присвоєно почесне звання прославленої 172 гвардійської стрілкової дивізії, а зустрічі з ветеранами дивізії радували вчителів, учнів, батьків, громадськість міста. Високу нагороду одержала М. Голуб: орден "Дружби народів".
В лютому 1978 року за визначні успіхи В навчально-виховній роботі Вірі Григорівні Зимовченко було присвоєно почесне звання Заслуженого вчителя СРСР. Цю нагороду радісно зустрів колектив школи, освітяни міста. Вона надихала на нові звершення і досягнення.
Під керівництвом Віри Григорівни на високому рівні святкували визначні дати календаря, за її особистої участі творчо готувалися до демонстрацій, традиційними стали тематичні святкові колони. Профорієнтаційна робота, трудове виховання відповідали потребам часу.
Зимовченко В. Г. вела активну діяльність як депутат міської ради протягом 12 років. Члени товариства "Знання" виступали з лекціями перед учнями, батьками, жителями мікрорайону. Стало підтримувався протягом довгих років зразковий стан пришкільних ділянок, території школи.
У1986 році Віра Григорівна виходить на пенсію, але не покидає вчителювання. 20 років успішно працює в одній з кращих шкіл міста СШ № 9 викладачем української мови та літератури.
Віра Григорівна вважала школу кузнею кадрів: кращі її учні та колеги ставали до керівної роботи на освітянській ниві. Наприклад: Л. В. Троценко, А. М. Краснова, М. М. Голуб, Л. І. Радченко, Є. І. Конєва, Г. М. Михайловська...
Загальний педстаж Вірі Григорівни 56 років, а включаючи 4 роки навчання в педінституті, - 60 років!
Зимовченко Віра Григорівна (із спогадів Л.Ф. Орленко, вчителя російської мови та літератури)
