Статтi » Заслужені освітяни Павлограда

«Вчителько моя, зоре світова …»

Ці пісенні проникливі поетичні рядки – класика української літератури А. Малишка і про мого вчителя, директора, колегу, шановну Віру Григорі­вну Зимовченко, Заслуженого вчителя УРСР. Дек­ілька поколінь павлоградців, починаючи з 1948 року і закінчуючи 2007, пройшли школу навчання та виховання засобами рідної української мови та літе­ратури саме у неї, одного з кращих освітян рідного міста.

Народилася Віра Григорівна 18 грудня 1926 року в сім'ї хлібороба села Володимирівка Приазовського   району  Запорізької області. У 1938 році родина переїздить до м. Мелітополя, де і вчилася дівчинка  в СШ № 6.  Мрія бути вчителем привела юну випускницю до Мелітопольського педінституту на філфак, який закінчила у 1948 році і одержала призначення в м. Павлоград, СШ № 1.

Так Віра Григорівна розпочала вчи­тельський світлий і багаторічний шлях викладачем української мови та літерату­ри. Кредо молодого вчителя - вислів Кобза­ря Т. Г. Шевченка: "Ну, що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!"

Вдячна долі, що з'єднала мою життєву стежину в 1958 році з Вірою Григорівною, і, дякуючи Богу, чую її слова і голос, знайомі з 8 класу, до сьогодення спілкую­ся з цією дорогою для мене Людиною. Чарівний світ поезії Кобзаря та Великого Каменяра, Лесі Українки, М. Рильського й В. Сосюри, проза М. Коцюбинського та О. Гончара мудро і натхненно розкривали Ви перед нами. А літературні вечори і драмгурток пам'ятаю і згадую з радістю і глибокою вдячністю.

Вимогливість,   принциповість,   людя­ність,   високі  моральні  якості,   активна громадська позиція, вірність покликанню вчителя - ось, на мій погляд, визначальні риси  творчої  особистості Віри Григорівни. Згадую В. О. Сухомлинського: "Десь у найпотаємнішому куточку дитини  є  своя струна,  вона  звучить  по-своєму,  і щоб та струна озвалася, треба самому настроїтись  на  неї,   як  на  позивні  звуки  серця. Уміння відчути це - найвища мудрість педагога". Саме  така мудрість  притаманна  моїй  вчительці, зразку до наслідування.

З 1968 року В. Г. Зимовченко працює  завідуючою методичним кабінетом міськвно. З властивою їй самовідданістю вивчає кращий педагогічний досвід, відвідує методкабінети м. Дніпропетровська, Запо­ріжжя, Мелітополя. Плідним результатом стає нала­годження методичної роботи в школах Павлограда, обладнання методкабінету при міськвно, який стає центром пошуку і вдосконалення навчально-вихов­ного процесу. Вивчається і активно поширюється передовий досвід кращих вчителів міста, змістовними і цікавими стають засідання методичного об’єднання шкільних і міського. Разом з Ю.М.Мельниковою започатковано проведення щорічного конкурсу «Дерзають  юні!" (поети-початківці). Якісно пожвавлюється робота з обдарованими учнями, проведення пред­метних олімпіад покращується.

"Сутність керівництва сучасною школою полягає в тому, щоб у найважчій справі виховання на очах вчителів створювався, зрів і утверджувався кращий досвід,  втілюючий в собі передові педагогічні ідеї. І той, хто є творцем цього досвіду,  - той і повинен бути директором школи",   - вважав В. О. Сухомлинський – новатор.

У 1973 році Віра Григорівна була переведена директором СШ № 12.  Коли я в 1974 р. почала працювати в цій школі вчителем російської мови та літератури, колектив під керівництвом директора активно впро­ваджував кабінетну систему навчання, втілював ідеї оптимізації навчально-виховного процесу. Я з коле­гою Г. М. Переясловець обладнала кабінет російської мови та літератури, який дістав високу оцінку на  огляді кабінетів міста. На базі кабінету проводила відкриті  уроки   на   міських   і   обласних   семінарах, засідання предметного методоб’єднання. Адміністра­цією школи вивчався мій досвід за темою "Моральне виховання в процесі викладання російської мови та літератури". Узагальнення і поширення досвіду діста­ло схвальну оцінку Інституту удосконалення кваліф­ікації вчителів. За результатами атестації була наго­роджена відзнакою "Отличник просвещения СССР", а пізніше присвоєно звання "учитель-методист".

Це  не  поодинокий  приклад.  Достатньо згадати досвід кращих вчителів школи: В.М.Герасимової, Г.М. Переяславець, В.О. Кастової, М.М.Борисенко, Н.С.Васютіної, К.С. Лобанової, М.М. Голуб, В.І.Голуб., В.А. Волинця, В.Г.Резниченка.

Кращі випускники школи С. Чмуленко, І. Переясловець, І Васютіна, П. Чернокнижник, О. Чму­ленко, С. Поженський одержали золоті медалі.

В школі велася плідна виховна робота по патріо­тичному вихованню: урочисті збори загонів, змістовні усні журнали, конференції. Під керівництвом орган­ізатора М. М. Голуб було створено музей бойової слави, велося активне листування з ветеранами 172 гвардійської стрілкової дивізії, яка брала участь у визволенні нашого міста. Школі було присвоєно почесне звання прославленої 172 гвардійської стрілкової дивізії, а  зустрічі з  ветеранами дивізії радували вчителів, учнів, батьків, громадськість міста. Високу нагороду одержала М.  Голуб: орден "Дружби народів".

В лютому 1978 року за визначні успіхи В навчально-виховній роботі Вірі Григорівні Зимовченко було присвоєно почесне зван­ня Заслуженого вчителя СРСР. Цю наго­роду радісно зустрів колектив школи, осв­ітяни міста. Вона надихала на нові звер­шення і досягнення.

Під керівництвом Віри Григорівни на високому рівні святкували визначні дати календаря, за її особистої участі творчо готувалися до демонстрацій, традиційни­ми стали тематичні святкові колони. Про­форієнтаційна робота, трудове виховання відповідали потребам часу.

Зимовченко В. Г. вела активну діяльність як депутат міської ради протягом 12 років. Члени товариства "Знання" виступали з лекціями перед учнями, батьками, жителя­ми мікрорайону. Стало підтримувався про­тягом довгих років зразковий стан при­шкільних ділянок, території школи.

У1986 році Віра Григорівна виходить на пенсію, але не покидає вчителювання. 20 років успішно працює в одній з кращих шкіл міста СШ № 9 викладачем українсь­кої мови та літератури.

Віра Григорівна вважала школу кузнею кадрів: кращі її учні та колеги ставали до керівної роботи на освітянській ниві. На­приклад: Л. В. Троценко, А. М. Краснова, М. М. Голуб, Л. І. Радченко, Є. І. Конєва, Г. М. Михайловська...