"Скільки разів і наяву, і в снах постає рідне село Могилів Царичанського району на Дніпропетровщині, нелегке післявоєнне дитинство. А коли стрічка спогадів уповільнюється, перед очима знову вона, рідна школа над тихою Оріллю... Адже школа - це найсвітліший, найбільш радісний і хвилюючий час в житті моєму і моїх однокласників. Я і зараз з почуттям великої вдячності згадую свою першу вчительку Олену Миколаївну Вікторовську, своїх дорогих учителів української мови і літератури Кушнір Н. М., Крупську А. А., таких щедрих на душевне тепло, добрих і сердечних...
|